9 листопада
08.11.2010 
Адміністрація сайту   

Помер Григорій СКОВОРОДА (3.12.1722 - 9.11.1794)

 

Пам'ятник Григорію Савичу

в Лохвиці на Полтавщині

Із збірки «Сад Божественних пісень», Пісня 1, дана фонетична транскрипція сучасними літерами (саме так звучала книжна українська мова часів Григорія Сковороди).

Не боїться совість чиста ниже Перуна огниста, ні!
Сей огнем адским не жжеться,
Сему жизнь райська живеться.
О, гріх-то смерть рóдит, живу смерть навóдит,
Из смерти ад; душу жжет глад.
О, смерть сія люта!
Блажен, о блажен, кто с самых пелен
Посвятил себе Христові,
День, ночь мыслит в Єго слові,
Взя іго благое і бремя легкое,
К сему обык, к сему навык.
О, жребій сей святый!
Кто сея отвідал сласти, вік в мірски
Не может пасти, ні!
В наготах, в бідах не скучит;
Ні огнь, ні меч не разлучит;
Все сладость разводит, на сердце не всходит
Разві тому, естлі кому.
Дал знать іскус драгій.
Христе, жизнь моя, умерый за мя!
Должен был Тебі начатки
Літ моіх, даю остатки.
Сотри сердца камень; зажжи в нем твой пламень;
Да смерть страстям і злым сластям
Живу Тебі мой світ.
А как от гріхов воскресну, как одіну плоть небесну,
Ты в мні , я в Тебі вселюся,
Сладости той насыщуся,
С Тобою в бесіді, с Тобою в совіті,
Как дня заход, как утра всход.
О, се златых вік літ!