Авторизація

     

КАТЕГОРІЇ

Еклезіологічні пошуки ХХ століття не були б настільки плідними, якби не та величезна праця, що її здійснив у своїх богословських дослідженнях митрополит Пергамонський Йоан (Зізіулас). Здійснюючи служіння в якості архиєрея Константинопольського Патріархату, владика Йоан був змушений постійно мати справу з проблемами канонічного визнання, юрисдикційного спілкування, єпископських компетенцій в православному світі. Це дуже нелегкі проблеми, адже їх вирішення впливає на стан міжправославних відносин та на шляхи розвитку Христової Церкви в розпорошеному людському суспільстві, яке є, до того ж, розрізненим за конфесійними та культурологічними критеріями.
Читати
Богослів'я ХХ сторіччя було б набагато біднішим, якби своє місце в ньому не зайняла видатна праця під назвою „Ісус Христос" голови Папської Ради зі сприяння єдності християн кардинала Вальтера Каспера - чільного єрарха сучасної Римо-Католицької Церкви. Цю книгу на радість усім українським богословам нещодавно випустило в світ київське видавництво „Дух і Літера" (в неперевершеному перекладі Наталії Вельбовець), до того ж запросивши на презентацію цієї книги самого автора, який, крім цього, отримав також звання почесного доктора Києво-Могилянської Академії. Кардинал Каспер - приклад (не побоюся власної відвертості) того, яким має бути сучасний архиєрей: глибокий мислитель, відкритий до діалогу з кожним, хто шукає відповіді на найважливіші питання свого буття; християнин в кожному порусі своєї думки, в кожному злеті своїх інтелектуальних інтенцій; разом з тим людина, що реально внутрішньо переживає Євангеліє Ісуса Христа, не дивиться на нього зі сторони як на певне етичне чи філософське вчення, але інтеріоризує його, живе ним. Як і належить богослову такого рівня, Вальтер Каспер головним напрямком своєї діяльності вважає екуменічне богослів'я, мета якого - відновити єдність Христової Церкви, котра була втрачена внаслідок багатьох різних причин. Страшенним духовним архаїзмом сьогодні вважається, коли православні та католики сприймають одне одного як єретиків - навпаки, все більш звичним стає розуміння того, що вони є братами-християнами, Матір в яких одна - Церква Ісуса Христа, Сина Божого, який є здійсненням Отчої любові за посередництвом Святого Духа.
Читати
Одним із негативних наслідків переважання в Українській Православній Церкві аскетичного типу благочестя є той факт, що регулярне прийняття Святого Причастя на сьогоднішній день притаманне лише священнослужителям. Віряни переважно утримуються від участі в Таїнстві Євхаристії, пояснюючи це повчаннями старців та монахів-аскетів. Звичайно, вони інколи все ж причащаються Тіла та Крові Господніх, але лише на великі свята і вважають це чимось другорядним в своєму духовному житті. І в цьому, я глибоко переконаний, полягає величезна проблема нашої Церкви.
Читати

Старець казав: «Хочеш кого віддалити від Бога? Давай йому постійно матеріяльні блага із надлишком. Він забуде і про Бога, і про все на світі.

Читати

Тема триіпостасности Пресвятої Трійці, а також іпостасности людської особи є, як  довелося пересвідчитися, особливо важко сприйнятливою для звичайного «здорового» людського глузду. Наш досвід (а я викладаю православну антропологію на курсах уже не перший рік) засвідчив, що, здавалося б, класичний текст В. Лосського (В. Лосский. БОГОСЛОВСКОЕ ПОНЯТИЕ ЧЕЛОВЕЧЕСКОЙ ЛИЧНОСТИ) сприймається з великими труднощами.

Читати
Top
We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…