Авторизація

     

КАТЕГОРІЇ

Сучасне богослів'я

Сучасне богослів'я (6)

УПЦ і Українська держава

  Позиція Української Православної Церкви у сфері відносин суспільства та Церкви, а також держави та Церкви, в цілому є логічною та послідовною. Незважаючи на те, що Україна та українське суспільство за останні кілька років доволі суттєво змінилися, сама ця позиція не зазнала кардинальних трансформацій. Слід визнати, що ми почали більш точно формулювати її та послідовно втілювати в життя. Дотримуючись завіту Господа нашого Ісуса Христа, Українська Православна Церква завжди вважала і вважає, що в основі взаємодії Церкви (Царства, що не від миру цього) і держави повинен бути принцип «віддайте кесареве кесареві, а Боже Богові» (Мф. 22, 21).
Читати

Отець Андрій - кандидат богослів'я, його робота про антропологію преподобного Максима Сповідника була захищена в Київській духовній академії в 2002 році. Викладає курс основ богослів'я і апологетики, патрологію і догматичне богослів'я на відділенні церковних регентів Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Клірик храму святителя Миколи Чудотворця в м. Ірпінь Київської обл.

Читати
Еклезіологічні пошуки ХХ століття не були б настільки плідними, якби не та величезна праця, що її здійснив у своїх богословських дослідженнях митрополит Пергамонський Йоан (Зізіулас). Здійснюючи служіння в якості архиєрея Константинопольського Патріархату, владика Йоан був змушений постійно мати справу з проблемами канонічного визнання, юрисдикційного спілкування, єпископських компетенцій в православному світі. Це дуже нелегкі проблеми, адже їх вирішення впливає на стан міжправославних відносин та на шляхи розвитку Христової Церкви в розпорошеному людському суспільстві, яке є, до того ж, розрізненим за конфесійними та культурологічними критеріями.
Читати
Богослів'я ХХ сторіччя було б набагато біднішим, якби своє місце в ньому не зайняла видатна праця під назвою „Ісус Христос" голови Папської Ради зі сприяння єдності християн кардинала Вальтера Каспера - чільного єрарха сучасної Римо-Католицької Церкви. Цю книгу на радість усім українським богословам нещодавно випустило в світ київське видавництво „Дух і Літера" (в неперевершеному перекладі Наталії Вельбовець), до того ж запросивши на презентацію цієї книги самого автора, який, крім цього, отримав також звання почесного доктора Києво-Могилянської Академії. Кардинал Каспер - приклад (не побоюся власної відвертості) того, яким має бути сучасний архиєрей: глибокий мислитель, відкритий до діалогу з кожним, хто шукає відповіді на найважливіші питання свого буття; християнин в кожному порусі своєї думки, в кожному злеті своїх інтелектуальних інтенцій; разом з тим людина, що реально внутрішньо переживає Євангеліє Ісуса Христа, не дивиться на нього зі сторони як на певне етичне чи філософське вчення, але інтеріоризує його, живе ним. Як і належить богослову такого рівня, Вальтер Каспер головним напрямком своєї діяльності вважає екуменічне богослів'я, мета якого - відновити єдність Христової Церкви, котра була втрачена внаслідок багатьох різних причин. Страшенним духовним архаїзмом сьогодні вважається, коли православні та католики сприймають одне одного як єретиків - навпаки, все більш звичним стає розуміння того, що вони є братами-християнами, Матір в яких одна - Церква Ісуса Христа, Сина Божого, який є здійсненням Отчої любові за посередництвом Святого Духа.
Читати
Одним із негативних наслідків переважання в Українській Православній Церкві аскетичного типу благочестя є той факт, що регулярне прийняття Святого Причастя на сьогоднішній день притаманне лише священнослужителям. Віряни переважно утримуються від участі в Таїнстві Євхаристії, пояснюючи це повчаннями старців та монахів-аскетів. Звичайно, вони інколи все ж причащаються Тіла та Крові Господніх, але лише на великі свята і вважають це чимось другорядним в своєму духовному житті. І в цьому, я глибоко переконаний, полягає величезна проблема нашої Церкви.
Читати

Тема триіпостасности Пресвятої Трійці, а також іпостасности людської особи є, як  довелося пересвідчитися, особливо важко сприйнятливою для звичайного «здорового» людського глузду. Наш досвід (а я викладаю православну антропологію на курсах уже не перший рік) засвідчив, що, здавалося б, класичний текст В. Лосського (В. Лосский. БОГОСЛОВСКОЕ ПОНЯТИЕ ЧЕЛОВЕЧЕСКОЙ ЛИЧНОСТИ) сприймається з великими труднощами.

Читати
Top
We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…