Українська християнська культураУкраїнська християнська культура
Асоціація дослідників та шанувальників
Про сайт Актуальне Календар Альманах Фотогалерея Форум Контакти
на головнунаписати листа
Головна arrow Шедеври культури та її творці arrow Іконопис, малярство arrow Лідія Спаська, дорога до Бога
Теми:
Історія, історіософія
Богослів'я, філософія
Ми - громадяни України
Ойкумена України
Святині
Українська мова та її застосування
Українська християнська література
Шедеври культури та її творці






Останні новини:
У Львові відкрили першу в Україні лабораторію фольклористичних досліджень
20.07.2010
У Львові відкрили першу в Україні лабораторію фольклористичних досліджень

Усі бажаючі зможуть висловити думки стосовно конкурсних проектів пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові
14.07.2010
Усі бажаючі зможуть висловити думки стосовно конкурсних проектів пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові

Вийшов путівник «Дванадцять маршрутів Київщиною»
11.06.2010
Вийшов путівник «Дванадцять маршрутів Київщиною»

Вийшов диск з українською середньовічною музикою «Терра козацька»
10.06.2010
Вийшов диск з українською середньовічною музикою «Терра козацька»

Перша в історії України широкомасштабна збірка пам’яток державотворення від Києворуської доби до сьогодення
10.06.2010
Перша в історії України широкомасштабна збірка пам’яток державотворення від Києворуської доби до сьогодення





Лідія Спаська, дорога до Бога | Друк |
04.05.2010 

Виповнилося 100 років з дня народження Лідії Спаської. В історії українського малярства її ім’я — одне з найяскравіших. Свій незабутній слід художниця залишила в церкві Святої Покрови у Києві, де створила композиції «Покладання во гроб Ісуса Христа», «Воскресіння» і майже всі ікони для іконостасу. А якось її ікона в Острозькому Богоявленському соборі… замироточила.

 

Народилася Л.Спаська в Умані, але дитинство її минуло в батьківському маєтку неподалік містечка Ківерці Луцького повіту. Отримавши невелику спадщину після смерті матері, вона приїхала до Парижу і прожила тут чотири роки. З-поміж численних студій Лідія обрала Академію малярства і скульптури Рудольфа Жульєна. Тут зав’язалися знайомства, які додадуть неповторних штрихів у її долю. Незвичайна жінка Єлизавета Кузьміна-Караваєва, відома в історії під чернечим ім’ям Матері Марії, прихистить молоду художницю в гуртожитку для емігрантів. Тут була каплиця, в якій часто молилася благородна черниця. Лідія зберігатиме малюнок цієї каплиці із зображенням Матері Марії та її сина Юрія до останніх своїх днів.

 

У церкві Святого Сергія Радонезького молода художниця знайомиться із сестрою Іоанною (в миру — Юлією Миколаївною Рейтлінгер), яка навчить її темперної техніки іконопису, зі священиком і філософом Сергієм Булгаковим, який заснував у Парижі інститут богослов’я. Його студент Василь Спаський невдовзі стане нареченим Лідії…

 

У творчості художниці чільне місце займають портрети. Ще змалку вона довго вдивлялася в людські обличчя, чим спантеличувала незнайомих. За творче життя Лідії Спаської об’єктами її уваги стали сотні особистостей. У кожній вона знаходила щось добре, властиве саме цій людині. Доля, закидаючи художницю в багато куточків колишнього Союзу, давала поживу для творчості. В Карпатах, на Кавказі, в Казахстані, багатьох інших місцях талановита жінка створила десятки пейзажів, в яких земна краса постає в усьому її розмаїтті. Величний краєвид із зображенням споруд Троїцького монастиря капуцинів в Острозі нині прикрашає стіни відновленого Національного університету «Острозька академія». Інший пейзаж — «Замкова гора в Острозі» — зберігається в музеї Тараса Шевченка в Торонто. А квіткові натюрморти художниці настільки яскраві й живі, що, здається, ніколи не зів’януть.

 

Велика композиція «Повстання робітників у селі Новомалині 1905 року» додала художниці віри у власні сили. Робота демонструвалася на виставках у Рівному, Києві і Москві, була удостоєна грамоти Української республіканської ради профспілок.

 

Ця картина та інші історичні полотна, як-от «Битва з татарами під Острогом 1578 року», «Северин Наливайко в Острозі», «Повстання острозьких міщан проти княгині Анни Алоїзи Ходкевич 1636 року», «В’їзд Богдана Хмельницького в Острог у грудні 1648 року», спонукають до висновку, що художній стиль Лідії Спаської сформувався не без впливу імпресіонізму. У батальних та групових сценах чітко розмежовано передній і задній плани, дотримано строгої симетрії у побудові композиції, що переконливо свідчить про творчу зрілість художниці.

 

Із середини 50-х років минулого століття мисткиня відчула внутрішню потребу малювати ікони й розписувати храми. Хоча в часи войовничого атеїзму займатися цим мистецтвом було небезпечно, Лідія Спаська ризикнула, бо побачила в цьому свій шлях до Бога.

 

Її іконописні роботи стали окрасою храмів різних країн.

 

А починалося все із зустрічі зі знайомим отцем — Сергієм Кульчицьким. Саме він запросив художницю в історичну місцевість Дермань. Для сільської церкви вона створила картину «Голгофа» та ікону Петра і Павла. На замовлення цього ж священика, який переїхав служити на північ Росії, Лідія Іванівна розписувала церкви в Архангельську, Мурманську, Великому Устюзі. Тамтешній архієпископ Гавриїл запропонував їй написати ікони для соборів в Астрахані і Ташкенті. Пензлю Лідії Спаської належать також полотна «В’їзд Господній в Ієрусалим» та «Нагорна проповідь Ісуса Христа» у Свято-Троїцькому соборі в Луцьку. А храм Святого Феодосія Чернігівського в цьому місті вона розписала майже повністю.

 

Дослідниця творчості художниці Ярослава Бондарчук не помилилася, коли зазначила: «Образ умираючого на хресті Спасителя («Розп’яття»), що Лідія Спаська намалювала для одного з вівтарів костелу Успіння Діви Марії в Острозі, вражає внутрішнім глибоким змістом. Суть якого — в необхідності власної жертви і страждання для спасіння людства»…

 

 "Дзеркало тижня"

 
Наступна >


Координати:

вул.Полупанова, 10,
парафія св. Катерини,
Центр богословських досліджень
м.Київ (Виноградар),
тел.: 8 (044) 360 24 02
моб.: 8 (098) 452 22 05
e-mail: vira_batkiv@ukr.net
схема проїзду >>