Українська християнська культураУкраїнська християнська культура
Асоціація дослідників та шанувальників
Про сайт Актуальне Календар Альманах Фотогалерея Форум Контакти
на головнунаписати листа
Головна arrow Шедеври культури та її творці arrow "Той, що є". Іконопис майстерні „Зографос"
Теми:
Історія, історіософія
Богослів'я, філософія
Ми - громадяни України
Ойкумена України
Святині
Українська мова та її застосування
Українська християнська література
Шедеври культури та її творці






Останні новини:
У Львові відкрили першу в Україні лабораторію фольклористичних досліджень
20.07.2010
У Львові відкрили першу в Україні лабораторію фольклористичних досліджень

Усі бажаючі зможуть висловити думки стосовно конкурсних проектів пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові
14.07.2010
Усі бажаючі зможуть висловити думки стосовно конкурсних проектів пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові

Вийшов путівник «Дванадцять маршрутів Київщиною»
11.06.2010
Вийшов путівник «Дванадцять маршрутів Київщиною»

Вийшов диск з українською середньовічною музикою «Терра козацька»
10.06.2010
Вийшов диск з українською середньовічною музикою «Терра козацька»

Перша в історії України широкомасштабна збірка пам’яток державотворення від Києворуської доби до сьогодення
10.06.2010
Перша в історії України широкомасштабна збірка пам’яток державотворення від Києворуської доби до сьогодення





"Той, що є". Іконопис майстерні „Зографос" | Друк |
17.06.2008 
Іван Верстюк   
Мовчан. Св.Марко Трацький
10 червня в столичній Галереї мистецтв ім. Олени Замостян, що діє при Києво-Могилянській академії, розпочала роботу іконописна виставка „Той, що є". Така глибока в богословському сенсі назва стосується дуже відомого фрагменту з Біблії, а саме історії про Мойсея, якому Бог відкрив своє ім'я: «І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є" (Вих. 3:14). Тому й сама виставка є також відкриттям - відкриттям того, чим є ікона, що є її смислоутворюючими чинниками, в чому полягає розвиток іконописного мистецтва та його естетичні перспективи.


 

В експозиції представлені роботи п'яти художників - киянина Дмитра Гордіци, львів'ян Мар'яни Фляк, Уляни Томкевич, Данила Мовчана та Ганни Бойко з Ужгорода. Всі вони об'єднались у творчу майстерню „Зографос", щоб під молитовним заступництвом святого апостола, євангеліста та іконописця Луки, якого вони обрали своїм духовним охоронцем, досягати найвищих художніх вершин іконопису.

 

Загалом роботи цих майстрів визначаються особливою свіжістю образів, оригінальністю богословського бачення та інтерпретації подій духовної історії, мажорним настроєм, експериментаторством з лініями, формами, пропорціями і перспективою. Є й декілька дуже цікавих сюжетних експериментів. В цьому плані слід відзначити диптих Данила Мовчана „Пісня пісень", який складається з двох фігур - чоловічої та жіночої - котрі обернені одна до одної в прояві тілесно-духовної симпатії. Над чоловічою фігурою слова „Отверзі мі, сестро моя", а над жіночою - „Да снідет брат мой". Цікава ікона Мар'яни Фляк „Зустріч Марії та Єлизавети", на якій особливо підкреслено жіночість обох образів, їхню таємничість та глибоку взаємну діалогічність. Не можна пройти повз „Пресвяту Трійцю" цієї ж авторки - це ікона дуже емоційного письма, вона наче промовляє до того, хто на неї дивиться, зрозумілими тільки йому духовними словами мовчазної молитви. Такий особливий ефект досягається не тільки завдяки високій художній майстерності, але й шляхом надбання індивідуального духовного досвіду в пізнанні Таїни Пресвятої Трійці.

 

Вельми оригінальною є ікона Д. Мовчана „Церква св. Михаїла", на якій у червоно-чорній палітрі зображено типовий західно-український сільський храм з дерев'яною стріхою та побіленими стінами. Ікона дуже енергетична, на ній ніби намальовано духовну ауру храмової будівлі, куди протягом сотень років люди приходять, щоб поспілкуватись через молитву з Богом та взяти участь в принесенні євхаристійної жертви. Червоний колір в даному разі несе на собі відчутне євхаристійне наповнення, адже це колір крові, вина, а також колір Пасхи, але й колір гніву.

 

Прекрасні ікони Дмитра Гордіци. Саме його пензлю належить образ „Той, що є", який і дав назву цілій виставці. Це образ розіп'ятого Христа, на обличчі якого поєднується непоєднуване - страждання та радість. Це страждання тілесної плоті, жорстоко замученої на смерть людини; і це радість живого Господа за те, що створене за Його подобою людство більше не муситиме існувати в полоні гріха, але поверне собі милість Божу і тим самим можливість для духовного зростання. Не можу не відзначити також ікони „Богородиця Панагія" та „Розп'яття з пристоячими" Д. Гордіци. Перша з них виконана в автентичному українському стилі, українською мовою та українізованим слов'янським шрифтом зроблено й напис на іконі „Богородиця панагія". Сама Богородиця на цьому зображенні має підняті вгору дві руки за типом відомої Богоматері Оранти з київського собору св. Софії, але самі долоні зігнуті так само, як згинаються долоні пресвітера, коли він звершує Євхаристію та в молитовному благанні підносить руки до неба. Ікона „Розп'яття з пристоячими" цікава нестандартністю зображених форм, вдало підібраною кольоровою палітрою, стилістичною єдністю композиції.

 

У цілому від виставки виникає дуже світле, дуже повне враження. Велика за це подяка майстрам. Українська ікона - це щось незвичайне.

 

Гордіца. Той, що є (Розп'яття)
   
Гордіца. Розп'яття з присто
           
Гордіца. Богородиця Панагія
   
Бойко. Микола Чудотворець
           
Фляк. Богородиця смутку.
   
Фляк. Богородиця з Ісусом-т
           
Томкевич. Таємна вечеря
   
Мовчан. Церква св. Михаїла

           

 
< Попередня   Наступна >


Координати:

вул.Полупанова, 10,
парафія св. Катерини,
Центр богословських досліджень
м.Київ (Виноградар),
тел.: 8 (044) 360 24 02
моб.: 8 (098) 452 22 05
e-mail: vira_batkiv@ukr.net
схема проїзду >>