Українська християнська культураУкраїнська християнська культура
Асоціація дослідників та шанувальників
Про сайт Актуальне Календар Альманах Фотогалерея Форум Контакти
на головнунаписати листа
Головна arrow Богослів'я, філософія arrow Сучасне богослів'я arrow Перед обличчам Христа. Рецензія на книгу кардинала Вальтера Каспера „Ісус Христос" (Київ, „Дух і Літера", 2008)
Теми:
Історія, історіософія
Богослів'я, філософія
Ми - громадяни України
Ойкумена України
Святині
Українська мова та її застосування
Українська християнська література
Шедеври культури та її творці






Останні новини:
У Львові відкрили першу в Україні лабораторію фольклористичних досліджень
20.07.2010
У Львові відкрили першу в Україні лабораторію фольклористичних досліджень

Усі бажаючі зможуть висловити думки стосовно конкурсних проектів пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові
14.07.2010
Усі бажаючі зможуть висловити думки стосовно конкурсних проектів пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові

Вийшов путівник «Дванадцять маршрутів Київщиною»
11.06.2010
Вийшов путівник «Дванадцять маршрутів Київщиною»

Вийшов диск з українською середньовічною музикою «Терра козацька»
10.06.2010
Вийшов диск з українською середньовічною музикою «Терра козацька»

Перша в історії України широкомасштабна збірка пам’яток державотворення від Києворуської доби до сьогодення
10.06.2010
Перша в історії України широкомасштабна збірка пам’яток державотворення від Києворуської доби до сьогодення





Перед обличчам Христа. Рецензія на книгу кардинала Вальтера Каспера „Ісус Христос" (Київ, „Дух і Літера", 2008) | Друк |
28.05.2008 
Іван Верстюк   
кардинал Вальтер Каспер
Богослів'я ХХ сторіччя було б набагато біднішим, якби своє місце в ньому не зайняла видатна праця під назвою „Ісус Христос" голови Папської Ради зі сприяння єдності християн кардинала Вальтера Каспера - чільного єрарха сучасної Римо-Католицької Церкви. Цю книгу на радість усім українським богословам нещодавно випустило в світ київське видавництво „Дух і Літера" (в неперевершеному перекладі Наталії Вельбовець), до того ж запросивши на презентацію цієї книги самого автора, який, крім цього, отримав також звання почесного доктора Києво-Могилянської Академії. Кардинал Каспер - приклад (не побоюся власної відвертості) того, яким має бути сучасний архиєрей: глибокий мислитель, відкритий до діалогу з кожним, хто шукає відповіді на найважливіші питання свого буття; християнин в кожному порусі своєї думки, в кожному злеті своїх інтелектуальних інтенцій; разом з тим людина, що реально внутрішньо переживає Євангеліє Ісуса Христа, не дивиться на нього зі сторони як на певне етичне чи філософське вчення, але інтеріоризує його, живе ним. Як і належить богослову такого рівня, Вальтер Каспер головним напрямком своєї діяльності вважає екуменічне богослів'я, мета якого - відновити єдність Христової Церкви, котра була втрачена внаслідок багатьох різних причин. Страшенним духовним архаїзмом сьогодні вважається, коли православні та католики сприймають одне одного як єретиків - навпаки, все більш звичним стає розуміння того, що вони є братами-християнами, Матір в яких одна - Церква Ісуса Христа, Сина Божого, який є здійсненням Отчої любові за посередництвом Святого Духа.

 

Книга „Ісус Христос", перше видання якої відбулось в 1974 році, цікава з багатьох точок зору. Це нове слово в сучасній христології, це також спроба переінтерпретувати деякі класичні христологічні дискусії, поруч із цим - досвід реального молитовного спілкування із Спасителем світу, переживання Його близькості під час принесення святої євхаристійної жертви. Вся книга перейнята літургійними інтуїціями та духовністю, і в цьому її особлива цінність. Адже так багато існує богословських праць, що є відірваними від живої дійсності, не мають у своїй основі молитовного світла справжнього духовного досвіду, слугуючи хіба що для задоволення амбіцій та бажання самореалізації. Книга Вальтера Каспера не така, і в цьому переконується кожен, хто бере її до рук.

 

Книга „Ісус Христос
Пишучи передмову до українського перекладу, автор назвав його „Теологія як вшанування Ісуса Христа". Така назва підкреслює, що теологія, на думку кардинала Каспера, повинна бути насамперед славослів'ям Богу та Його Найвищій Святості. В передмові автор пише: „Тема Ісуса Христа є центральною темою і основою Церкви. Це також центральна тема екуменізму, бо вона є спільним підґрунтям для всіх церков, об'єднує всі християнські церкви". Далі йдеться: „Роки після Другого Ватиканського Собору були для Заходу періодом, сповненим хвилювань і неспокою, заворушень і повстань. Реформи, запроваджені цим Собором, які ми зустріли з ентузіазмом, загрожували перетворитися на революцію. Багато речей змінювалося у Церкві та у суспільстві. Я не хотів брати участь у запеклих суперечках того часу і вирішив спрямувати свої зусилля на рефлексію щодо основ у визначенні апостола Павла - немає іншої основи, окрім Ісуса Христа (1 Кор. 3:11)". І не можу обійти ще однієї цитати з передмови: „Книга „Ісус Христос" , звичайно, не є легкою для читання. Вона не має на меті популяризацію Христового послання легкою, приємною та сучасною мовою. Вона виходить з ідеї, що пізнати Ісуса Христа можна лише через біблійну та церковну традицію. Тобто вона написана у контексті традиції перших великих соборів та писань Отців Церкви. Ця традиція є спільною спадщиною усіх Церков. Традиція перших соборів та першого тисячоліття об'єднує всіх нас, особливо з православними церквами, і я сподіваюся, що саме тут, в Україні, ця книга слугуватиме екуменічним цілям".

 

З деякими речами в книзі, а вона має близько 320 сторінок самого лише тексту,  можна довго не погоджуватись, деякими можна просто захоплюватись. Робота Вальтера Каспера є плодом значної інтелектуальної напруги. Вона є цілком логічним духовно-інтелектуальним фактом розвитку західно-європейської думки ХХ сторіччя. Дещо замкнена на собі, ця традиція врешті решт визначає сьогоденне духовне середовище і сьогоденний спосіб мислення. Разом з тим, „Ісус Христос" є однією з тих книг, не прочитавши якої богослов більше не може вважати себе богословом. Вона є такою ж знаковою в контексті християнського богослів'я ХХ сторіччя, як „Буття і спілкування" митрополита Іоанна Зізіуласа чи як „Світло Невечірнє" о. Сергія Булгакова.

 

Постать Ісуса Христа завжди залишатиметься безмежною глибиною для будь-яких богословських спроб. Спроби підійти до Неї тільки з якоїсь однієї точки зору, послуговуючись тільки одним якимось підходом, приречені на неуспіх. Ні історія, ні онтологія самі по собі не можуть розкрити перед нами Таїни Христа, лише десь не перетині цих двох способів розуміння та переживання буття стає можливим пізнати Христа. Христос не приховує Себе, але Він є дуже вимогливим до тих, хто намагається Його пізнати. Він - весь в Євангелії, але Він також весь - в богослужінні, в Літургії, в Євхаристії. Саме у Христі Євангеліє та Євхаристія взаємоздійснюють одне одного, тим самим освячуючи буття та наближаючи до нього реальність Царства Божого. Один із Трійці, Він разом з тим переживає з кожною із інших іпостасей - Отця та Духа - єдність миру, єдність спілкування, єдність служіння. І тому книга кардинала Каспера є також визначним внеском в сучасну триадологію, адже христологія є шляхом до Таїни Трійці.

 

Насамкінець хочу привести ще одну цитату з книги „Ісус Христос" - власне те, якою вона завершується: „Церква і світ не можуть бути ні дуалістично протиставлені, ні моністично знівельовані. Насправді, Дух Христовий діє всюди, де люди прагнуть подолати обмеженість власного існування у спрямованості на останній сенс свого буття, де вони, маючи надію бути остаточно й абсолютно прийнятими, прагнуть приймати себе і ближніх. Хай там як, а всі анонімні дороги до Христа ведуть до остаточної ясності і сповнення тільки при безпосередній зустрічі з Ним. Тому Церкву не можна вважати закритою системою. Вона мусить бути духовно готова до діалогу й порозуміння зі світом. При цьому вона, з одного боку, мусить зважати на чужий їй профетизм світу, але з іншого - засвідчувати, що тільки в Ісусі Христі неповторно і незрівнянно здійснилися надії людства на те, що саме Ісус є тим великим ТАК Бога, в якому дані всі обітниці (пор. 2 Кор 1:20)".

 
< Попередня   Наступна >


Координати:

вул.Полупанова, 10,
парафія св. Катерини,
Центр богословських досліджень
м.Київ (Виноградар),
тел.: 8 (044) 360 24 02
моб.: 8 (098) 452 22 05
e-mail: vira_batkiv@ukr.net
схема проїзду >>