Українська християнська культураУкраїнська християнська культура
Асоціація дослідників та шанувальників
Про сайт Актуальне Календар Альманах Фотогалерея Форум Контакти
на головнунаписати листа
Головна arrow Шедеври культури та її творці arrow Персоналії
Теми:
Історія, історіософія
Богослів'я, філософія
Ми - громадяни України
Ойкумена України
Святині
Українська мова та її застосування
Українська християнська література
Шедеври культури та її творці






Останні новини:
У Львові відкрили першу в Україні лабораторію фольклористичних досліджень
20.07.2010
У Львові відкрили першу в Україні лабораторію фольклористичних досліджень

Усі бажаючі зможуть висловити думки стосовно конкурсних проектів пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові
14.07.2010
Усі бажаючі зможуть висловити думки стосовно конкурсних проектів пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у Львові

Вийшов путівник «Дванадцять маршрутів Київщиною»
11.06.2010
Вийшов путівник «Дванадцять маршрутів Київщиною»

Вийшов диск з українською середньовічною музикою «Терра козацька»
10.06.2010
Вийшов диск з українською середньовічною музикою «Терра козацька»

Перша в історії України широкомасштабна збірка пам’яток державотворення від Києворуської доби до сьогодення
10.06.2010
Перша в історії України широкомасштабна збірка пам’яток державотворення від Києворуської доби до сьогодення





Персоналії
ІНТЕРМЕЦЦО | Друк |
14.09.2010 
Михайло Коцюбинський   

 ... Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. Безконечні стежки, скриті, інтимні, наче для самих близьких, водять мене по нивах, а ниви котять та й котять зелені хвилі і хлюпають ними аж в краї неба. Я тепер маю окремий світ, він наче перлова скойка: стулились краями дві половини - одна зелена, друга блакитна - й замкнули у собі сонце, немов перлину. А я там ходжу і шукаю спокою. Йду. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок. Можу подумать, що я планета, яка посувається разом із сателітами. Бачу, як синє небо надвоє розтяли чорні дихаючі крила ворони. І від того - синіше небо; чорніші крила...

  Написано у вересні, 102 роки тому.

 
Микола Вінграновський сьогодні, або Дискурс української історії в його поезії | Друк |
06.08.2010 
 На нинішній день про творчість Миколи Вінграновського написано наче й не мало. Десятий випуск серії біобібліографічних нарисів «Шістдесятництво: профілі на тлі покоління» (Національна парламентська бібліотека України, К., 2006), який Вінграновському присвячено, вміщає про нього 297 публікацій. Зрозуміло, що від 2006 року дотепер з'явились нові літературознавчі матеріали. Тільки у «Науковому віснику Миколаївського державного університету. Філологічні науки» (випуск 14, 2007 р.) налічуємо 27 статей. Та мені ніде не траплялось герменевтичного тлумачення вірша «Її ім'я», написаного влітку 1960 р. Може, й тому, через 41 рік у знаменитому історіософському спогаді-есе «Хто і що для мене незалежність України» (серпень 2001 р.), поет відкрив «таємницю», чому з'явився цей твір.
 
Про Хвильового — без політики | Друк |
24.05.2010 

 Життя, обірване andante… Микола Хвильовий залишив одну з найбільших загадок після себе в історії української літератури. Трагічна крапка на стрічці життя 13 травня 1933 року. 77 років по тому цю фінальну крапку інтерпретують по-різному: хтось із літературознавців вважав, що відхід із життя Хвильового був «постановочним», якщо, звісно, таке слово можна вжити, коли говоримо про смерть.

 

Хвильовий — символ свого часу, людина загадкова. Разом із іншими загадковими особистостями початку ХХ століття він створив міф.

 

Зрештою, кожна велика епоха завжди створює в собі міф.

 

Хвильовий разом із Лесем Курбасом, Миколою Кулішем, Павлом Тичиною створили міф «золотого гомону» своєї доби.

 

Цей міф настільки загадковий, що й досі не маємо однозначного його витлумачення. Зрештою, немає ані рукописів, ані достатньої кількості свідчень, щоб зробити достеменні висновки.

 

 
Творческий путь Дмитрия Ниловича Яблонского. Светлой памяти наставника | Друк |
26.03.2008 
Степанов Олег, магістр архітектури   

Дмитрий Нилович... еще совсем недавно на храмовом празднике Рождества Христова на Березняках, вместе с нами молился на литургии, был на праздничной трапезе, на которой пели: - «Многая лета...», почетному прихожанину и архитектору храма Рождества на Березняках. Теперь же молимся об упокоении его души и поем: - «Вечная память...»
Дмитрия Ниловича теперь нет с нами рядом, но он становится ближе в нашей молитве, когда мы посещаем храмы, которые он проектировал, в которые вложил всю свою веру, заботу, знания и опыт во славу Божию.

 


Координати:

вул.Полупанова, 10,
парафія св. Катерини,
Центр богословських досліджень
м.Київ (Виноградар),
тел.: 8 (044) 360 24 02
моб.: 8 (098) 452 22 05
e-mail: vira_batkiv@ukr.net
схема проїзду >>